Методичні рекомендації з трудового навчання та креслення

Від 01.07.2014 № 1/9-343

 

 

 

 

 

 

Управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської міської державної адміністрації

Інститутам післядипломної педагогічної освіти

Загальноосвітнім навчальним закладам

Про організацію навчально-виховного

процесу у загальноосвітніх

навчальних закладів і вивчення  базових

дисциплін в основній школі

        

         Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2014/2015 році у загальноосвітніх навчальних закладів, що додаються.

         Просимо довести зазначену інформацію до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів.

Додатки: на 106 арк.

Заступник Міністра                                                                   П.Б. Полянський

Бєскова, 481-32-01

Додаток 1 до листа

Міністерства освіти і науки України

від 01 .07. 2014 № 1/9 - 343

Педагогічні особливості навчання учнів шостих класах

 Серед новацій 2014/2015 навчального року такі: учні шостих класів, які  вивчали дві іноземні мови у п’ятому класі – продовжують вивчення за бажанням. Продовжиться, розпочате у п’ятому класі, вивчення інформатики; передбачено посилення використання здоров’язбережувальних технологій; підвищена увага приділятиметься природничій та екологічній освіті, оскільки розпочнеться вивчення двох природничих дисциплін географії та біології - важливою пропедевтичною базою для цього стало вивчення природознавства у 5-му класі.

У віковій психології діти шостого класу потрапляють у період молодшого підліткового віку (з 11 років). Тобто вік учнів 6 класу можна назвати перехідним від молодшого шкільного до молодшого підліткового або початком переходу від дитинства до юності. Ранній підлітковий вік – найскладніший період у розвитку дитини. У цей час відбуваються різкі якісні зміни, які стосуються усіх сфер функціонування особистості: відбувається бурхливий фізичний і розумовий розвиток, етичне і соціальне дорослішання, дитина має підвищену збудливість, імпульсивність, на які накладається статевий потяг, часто неусвідомлений. Важливим психічним новоутворенням раннього підліткового віку є розвиток довільності всіх психічних процесів. Учні-підлітки уже можуть самостійно концентрувати увагу, розвивати пам’ять і мислення, регулювати власні емоційно-вольові процеси тощо. Здатність сприйняття своєрідна: діти сприймають оточуючі предмети і явища неточно, тобто виділяють випадкові ознаки і особливості, що з якихось причин привернули їх увагу. Протягом навчання у шостому класі відбуваються кількісні та якісні зміни процесу сприйняття. Кількісні зміни полягають у збільшенні швидкості процесу сприйняття та кількості сприйнятих об'єктів, розширенні обсягу їх запам'ятовування тощо. Поступово в учнів формується здатність спостерігати явища навколишньої дійсності, тобто, виходячи з певної мети, помічати їх, виявляти істотні деталі, з'ясовувати взаємозв'язки між ними. Ці особливості учнівської психіки слід враховувати у процесі навчання. Вже з перших уроків у 6 класі учням бажано пропонувати завдання на спостережливість, виявлення істотних ознак предметів, встановлення зв’язків між кількома об’єктами тощо. Пам'ять учнів у цей час має переважно наочно-образний характер. Учні краще запам'ятовують зовнішні ознаки предметів, ніж їх логічну змістову сутність. У пам’яті учнів цього віку зв’язки між окремими частинами явища, що вивчається, є нестійкими. Учні погано уявляють собі загальну структуру явища, його цілісність і взаємозв'язок компонентів. Запам'ятовування, зазвичай, носить механічний характер, заснований на враженнях та багаторазовому повторенні. Тому процес відтворення завченого вирізняється неточністю, великою кількістю помилок, завчене недовго утримується в пам'яті. Віковий період 11-12 років характеризується переходом від механічної пам’яті до смислової, яка формується під впливом навчання і має  вирішальне значення у здобутті знань. Учні вже починають робити перші спроби, щоб запам'ятати доступний для них матеріал не дослівно, а осмислено. Необхідно систематично, впродовж тривалого часу, повторювати з ними пройдений навчальний матеріал. Необхідно пам'ятати і про дослівне запам'ятовування й відтворення, яке є важливим засобом нагромадження словникового запасу і культури мовлення, розвитку довільної пам'яті та самоконтролю, уміння помічати помилки у відтвореному та їх виправляти. З цією метою учням потрібно пропонувати багато задач і вправ, призначених для усного розв’язування. В учнів  6 класів переважає мимовільна увага (короткотривала), дитина легко відволікається на який-небудь подразник, активно реагує на все нове, яскраве і незвичайне. Зосередження уваги на одному і тому ж об'єкті важко дається учням у цьому віці і призводить до швидкої стомлюваності. Це звісно заважає процесу навчання. Всі ці фактори потрібно враховувати під час організації навчального процесу. Усвідомлення учнями значущості навчального матеріалу та важливості його засвоєння - умова стійкості довільної уваги. На кінець 6 класу обсяг і стійкість уваги дещо зростають. Учням можна пропонувати більші за обсягом тексти для самостійного читання, складніші задачі (з більшою кількістю дій) для розв’язування. З метою активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів бажано пропонувати їм самостійно складати задачі і ставити однокласникам запитання, які стосуються вивченого теоретичного матеріалу. Така практика розвиває пам’ять і увагу в учнів та вимагає вивчення теоретичного матеріалу. Щоб сформувати прийоми довільної уваги, слід поруч із звичайною діяльністю пропонувати учням завдання з її перевірки, а також завдання на складання плану діяльності та її контролю.  Стійкість уваги посилюється, коли зміст діяльності викликає зацікавленість, коли в об’єктів, що вивчаються, постійно виявляються нові особливості. Від стилю мислення багато в чому залежить успішність дитини у навчанні та подальшому житті. Тому навчальний процес має підтримувати довготривале мислення. З цією метою на уроках слід заохочувати учнів до роботи з підручником, систематично працювати над розвитком усної і писемної мови школярів (коментування дій, усні вправи, складання учнями задач і запитань), розв’язувати багато задач з логічним навантаженням, пропонувати учням творчі завдання, пов’язані з опрацюванням різних видів інформації та відповідним поданням їх виконання. У презентаціях бажано використовувати гіперпосилання. Крім того, що відбуваються зміни в когнітивній сфері, в цьому віці змінюється й головна діяльність учнів. Якщо у початкових класах головною діяльністю учнів була навчальна, то поступово в учнів  6 класу на перше місце виходить міжособистісне спілкування з дорослими і ровесниками, суспільно корисна праця, що позитивно позначається на розвитку психіки та особистості загалом. Навчання залишається важливим для дітей цієї вікової категорії, але пізнавальний інтерес до навчання знаходиться на стадії зацікавленості: легко виникає і легко згасає. Здебільшого він спрямований на процес навчання, а не на його зміст. Навчальні труднощі молодших підлітків багато в чому залежать від емоційної сторони навчання, інтересу, заохочення, похвали вчителя чи їх відсутності. Якщо вчитель не стимулює самостійність та ініціативу в учнів, а лише наставляє і контролює результати їх навчальної діяльності, то підлітки втрачають інтерес до навчання. Тому на уроках в 6-х класах слід приділяти значну увагу ігровим моментам. Розглянуті вище психологічні особливості учнів-шестикласників є загальними і найтиповішими для дітей даної вікової категорії. Вчителю слід мати на увазі, що вікові закономірності завжди проявляються через варіації індивідуальних якостей, які залежать від особливостей організму конкретної людини та її психіки. У шестикласників підсилюються індивідуальні особливості розвитку, пов’язані з розвитком самостійного мислення, інтелектуальної активності, творчого підходу до вирішення завдань. У цей період важливо, щоб вчитель допоміг учню навчитися самостійно здобувати знання: користуватися додатковою літературою, довідниками, словниками, комп’ютером, Інтернетом.          У 2014/2015 навчальному році 6 класи загальноосвітніх навчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з якими можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою: www.mon.gov.ua.          Для учнів 5-х класів чинними є рекомендації надані у листі Міністерства від 24.05.2013 р. № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення  базових дисциплін в основній школі»          При виборі навчального плану для учнів 5-6-х класів необхідно користуватися наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05. 2014     № 664 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409» та листом МОН від 11.06.2014 № 1/9-303 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2014/2015 навчального року».

Директор департаменту                                                                 Ю.Г. Кононенко

Додаток 2 до листа

Міністерства освіти і науки України

від 01.07. 2014 р. № 1/9 - 343

Трудове навчання (технології). Креслення 

Характерною особливістю сучасного трудового навчання є формування таких загальнолюдських цінностей, які сприяють розвитку гармонійної особистості та допоможуть стати успішним при виборі свого життєвого шляху, а не лише навчання учнів конкретних трудових операцій.

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення трудового навчання цього року передбачено:

- у 5 – 8 класах – 2 год. на тиждень;

- у 7-8 класах – 2 год. на тиждень;

- у 9 класах – 1 год. на тиждень;

- у 10-11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень;

- у 10-11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень.

Окрім цього, кількість годин на вивчення навчального предмета Трудове навчання у всіх класах може збільшуватись за рахунок часу варіативної складової навчальних планів, передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації.

У 2014-2015 навчальному році трудове навчання у 5-9 класах буде вивчатися за двома навчальними  програмами:

- у 5-6 класах продовжується впровадження «Програми з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5—9 класи»;

- учні 7-9 класів продовжать працювати за програмою «Трудове навчання. 5-9 класи (нова редакція)»).

Нова навчальна програма з трудового навчання, яка впроваджується в 5-6 класах,  спрямована на досягнення головної мети трудового навчання в середній школі, а саме: формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства.

Зміст предмета має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять.

Сучасне трудове навчання базується на практичній діяльності учнів. Кожен урок повинен мати практичну спрямованість. Зміст практичних робіт визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити навчальний матеріал усього модуля, або його окремої частини. Такі уроки в навчальному процесі можуть бути поодинокими.

Завдяки своїй спрямованості на реалізацію принципу варіативності, програма дозволяє планувати навчальний матеріал відповідно до матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, віково-статевих особливостей учнів та їхніх інтересів. Вона  містить обов’язкову для вивчення складову та варіативну складову.

Обов’язкова для вивчення складова обирається школою із запропонованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів. Для 5 класу пропонується на вибір два блоки:

Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП.

Блок 2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією.

         Для 6 класу пропонуються такі блоки:

Блок 1. Технологія виготовлення виробів із тонколистового металу та дроту.

Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів.

         Обидва блоки містять чотири розділи:

· Основи матеріалознавства.

· Технологія виготовлення виробів.

· Основи техніки, технологій і проектування.

· Технологія побутової діяльності.

Під час вивчення розділу «Основи матеріалознавства» учні ознайомляться з тими матеріалами та їх властивостями, які будуть використовувати в роботі під час освоєння обраного блоку.

Розділ «Технологія виготовлення виробів» є основним у кожному блоці. Під час його вивчення учні ознайомлюються з послідовністю виготовлення виробу, операціями, інструментами, пристосуваннями, які при цьому застосовуються, виготовляють виріб.

Розділ «Основи техніки, технологій і проектування» ознайомлює учнів із технікою, механізмами, машинами, сучасними технологіями та процесами. В цьому розділі також передбачено вивчення основ проектної діяльності, яка буде впроваджуватися при вивченні варіативних модулів. Вивчення теми «Основи проектної діяльності» можливе за двома варіантами:

1) останньою темою обов’язкової для вивчення складової, після якої відразу планується вивчення варіативних модулів;

2) під час освоєння варіативних модулів.

Для набуття учнями корисних навичок під час навчального процесу програмою передбачено розділ «Технологія побутової діяльності». Особливість цього розділу полягає в тому, що кожна його тема може вивчатися в  будь-який час, не порушуючи при цьому календарний план. Це може бути після закінчення розділу, блоку чи модуля; перед закінченням чи на початку четверті, семестру, навчального року; у випадках, коли учні з тих чи інших причин не можуть виконати заплановану роботу.

Порядок вивчення розділів і тем обов’язкової для вивчення складової визначено навчальною програмою.

Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності. Варіативні модулі обираються залежно від матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, бажання учнів, регіональних традицій. Варіативні модулі, які пропонуються для вивчення у 5 - 6 класах:

1.           Технологія виготовлення народної ляльки.

2.           Технологія виготовлення м’якої іграшки.

3.           Технологія виготовлення виробів, оздоблених об’ємною аплікацією.

4.           Технологія виготовлення вишитих виробів.

5.           Технологія виготовлення швейних виробів (машинним способом).

6.           Технологія приготування страв.

7.           Технологія плетіння з бісеру.

8.           Технологія виготовлення виробів із бісеру на дротяній основі.

9.           Технологія писанкарства.

10.      Технологія виконання електротехнічних робіт.

11.      Технологія оздоблення виробів художнім випалюванням.

12.      Технологія виготовлення виробів із тонкого листового металу.

13.      Технологія виготовлення виробів із дроту.

14.      Технологія виконання аплікації із природних матеріалів.

15.      Технологія виготовлення дерев’яної іграшки.

16.      Технологія виготовлення виробів із деревини та деревних матеріалів (способом ажурного випилювання).

17.      Технологія виготовлення сувенірів із деревних матеріалів.

18.      Технологія виготовлення виробів способом металопластики.

19.      Технологія виготовлення макетів споруд із деревини та деревних матеріалів.

20.      Технологія вирощування рослин (квітів) та догляд за ними.

21.      Технологія догляду за тваринами.

22.      Технологія оздоблення виробу елементами геометричного різьблення.

Із зазначеного переліку для кожного класу слід обрати по 2 варіативні модулі, на освоєння яких відводиться по 20 годин навчального часу. Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них. Будь-який варіативний модуль для 5-6 класів можна обрати лише один раз у 5 чи в 6 класі.

Вся проектна документація (зображення виробу, розрахунок матеріалів, послідовність виготовлення тощо) учнями 5 – 6 класів виконується в робочих зошитах.

Резерв часу, передбачений програмою, вчитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір.

Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блоку обов’язкової для вивчення складової програми має бути виріб, а будь -якого варіативного модуля – проект.

Під час роботи у навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

Реалізація змісту трудового навчання в 7-9 класах забезпечується навчальною програмою «Трудове навчання. 5-9 класи» (нова редакція) за загальною редакцією В. М. Мадзігона, яка має гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки» (від 27.08.2010 № 1/11-8205). Програма з варіативними модулями розміщена на офіційному сайті Міністерства www.mon.gov.ua.

Зміст навчального предмета реалізується за трьома варіантами програми:

-              для хлопців;

-               для дівчат;

-              для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат.

Навчальна програма, за якою навчатимуться учні 7-9 класів, побудована за модульною системою. Вона складається з інваріантних (обов’язкових), варіативних (на вибір) та базового (для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат) модулів.

Інваріантний зміст трудового навчання розрахований на засвоєння окремими групами хлопців і дівчат. Він займає приблизно половину навчального часу. Інваріантний модуль вивчається у 7-8 класах у першому півріччі.

Варіативні модулі обирає вчитель у залежності від матеріально-технічної бази, фахової підготовленості, регіональних традицій наповнюваності класів та бажання учнів. Розроблено перелік варіативних модулів для 7-9 класів. Варіативні модулі  розраховані на 16 годин кожен. Їх вивчення відбувається за окремо розробленими програмами.

Зміст трудового навчання для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат складається лише з варіативних модулів. При цьому, учні мають освоїти базовий модуль. Наскрізними лініями, що закладені у зміст базового модуля є:

·              проектування виробів;

·              конструкційні матеріали;

·              основи техніки і технологій.

На освоєння навчального матеріалу, передбаченого базовим модулем, не відводиться окремих годин. Він вивчається інтегровано з вивченням варіативних модулів. Учителеві на початку навчального року слід спланувати перелік та послідовність вивчення варіативних модулів, а також розподілити навчальний матеріал, передбачений базовим модулем.

Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання має відбуватися окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.02 р. № 128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на гендерній основі,  можна скористатись іншими  варіантами формування груп:  з паралельних класів; формування змішаної групи хлопців і дівчат; поділ на групи за рахунок варіативної частини навчального плану.

          З метою свідомого вибору учнями профілю навчання з 8 класу запроваджується допрофільне навчання. У 8-9 кл. учні повинні глибше познайомитися з різними профілями та напрямами навчання. Таке ознайомлення може здійснюватися за рахунок упровадження курсів за вибором та профорієнтаційних курсів.

Курси за вибором  дають змогу учням  не тільки  оволодіти технологією вибору, а й апробувати різний зміст з метою самовизначення.

Іншою складовою допрофільного навчання є профорієнтаційні курси. Міністерством освіти і науки України надано гриф навчальним програмам курсів «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар’єри» для учнів 10-11 класів. Зазначені курси за вибором можуть бути розраховані на 9, 18, 35 і навіть 70 год. Програми курсів надруковано на сторінках фахового журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» та фахової газети «Трудове навчання». 

Головна мета курсу «Людина і світ професій» — підготовка учнів 8-9 класів до вибору профілю навчання у старшій школі. Мета курсу реалізуєть­ся у процесі виконання комплексу навчальних і виховних завдань.

Методичні рекомендації щодо вивчення трудового навчання (технологій) у 2012/2013 та 2013/2014 навчальних роках у частині старшої школи є чинними і в цьому навчальному році. Окрім того, змістове наповнення технологічного профілю може здійснюватися за рахунок курсів за вибором «Професійні проби». Таких курсів може бути декілька і вони освоюються учнями послідовно. Програми таких курсів повинні мати гриф МОН.

Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення передбачено в 11 кл. технологічного напряму в обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою «Креслення. 11 клас» для загальноосвітніх навчальних закладів  (лист Міністерства освіти і науки України  від 19.11. 2013 №1/11-17681).

У 8-11 кл. креслення може  вивчатися як курс за вибором за навчальною програмою «Креслення» для загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 19.11. 2013 №1/11-17679).

Навчальні програми з креслення розміщено на офіційному сайті МОН.

У тих класах, де вивчення креслення розпочалося у минулому навчальному році продовження його вивчення здійснюється за тими ж навчальними програмами.

Вчителі  також можуть скористатися матеріалами, які висвітлюють питання організації навчальної діяльності з технологій, розміщеними на сторінках періодичних видань та спеціалізованих сайтів:

Інструкціяз пожежної безпеки в навчальній майстерні

  

                                                            З А Т В Е Р Д Ж Е Н О :

                                                                        Наказ вiд _____ № ____

                                                                     ______________________

                                                                     "___"__________    _____р.

I Н С Т Р У К Ц I Я   №

з пожежної безпеки в  навчальній майстерні

1. ЗАГАЛЬНІ  ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ   БЕЗПЕКИ.

1.1. Роботу а пожежної безпеки слід організувати у відповідності до  Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти  України  (Наказ Міністерства освіти України і ГУДПО  МВС  України 30.09.98.  №348/70 )  та  Правил пожежної безпеки в Україні (Наказ МВС України 22.06.95.№400) (ДНАОП 001-1.01.-95):

 

1.2.  В майстерні   та коморах при    зберiганнi хiмiчних реактивiв керуватися Правилами безпеки для   кабiнетiв хiмiї  (ДНАОП 9.2.30-1.06.-98) 

1.3. -Забороняється    вносити на територiю та в примiщення майстерні вибуховi   та самозаймистi речовини;

1.4.  легкозаймистi рiдини та твердi речовини слід  зберiгати у   вiдповiдностi до дiючих вимог.

1.5.. Меблi, наочнiсть, прилади розмiщувати так, щоб не  перешкоджати   евакуацiї людей з примiщення майстерні ).

 1.6.. У перiод перебування людей у примiщеннi майстерні  дверi еваку­­­ацiйних  виходiв допускається замикати лише зсередини за   допомогою легковiдчиняємих запорiв.

1.7. Утримувати наявнi та справнi первиннi засоби пожежогасiння    згiдно  правил  їх  експлуатацiї:

         - вогнегасники вуглекислотнi, пiннi або порошковi, якi   розмiщують  безпосередньо в майстерні ;        

- ящик або вiдро з пiском (об'ємом близько 0,01 м куб.) i   совком;

-         покривало з вогнетривкого матерiалу.

-      якщо вогнегасник знаходиться в закритому  місці  ставить­ся знак інформуючий про місце зберігання вогнегасника;

-      вогнегасники розміщуються в легкодоступних місцях,

-              вогнегасники вивішуються на висоту не більш 1,5 м від нижнього краю;

 

На період заміни, перезарядки і технічного обслуговуван­ня, на заміну мають бути встановлені вогнегасники з ре­зервного фонду

       До них обов'язково необхiдно забезпечити вiльний доступ.

           

1.8.  Користуватися  в  майстерні  тiльки справними електроприладами,      з     непошкодженою iзоляцiєю.

Електромережа повинна бути справною.

-         зберігання навчально-наочних посібників та навчального обладнання» проведення робіт, які не передбачені Затверд­женими переліками і програмами   --  не  допускається;

     1.9.В майстерні , повинен бути розроблений план евакуації уч­нів з майстерні  на випадок пожежі  з графічним зображен­ням шляхів евакуації. 

            2.     ДО  ПОЧАТКУ  РОБОТИ

2.1.         Необхідно перевірити на робочому місці відсутність  пожежонебезпечних факторів-джерел загоряння, горючих та легкозаймистих речовин, які не використовуються в роботі.

2.2.         Про всі порушення вимог пожежної безпеки негайно проінформувати вчителя.

2.3.         Не  прступати до виконання роботи до усунення виявлених порушень пожежної безпеки.

            3.     ПІД  ЧАС  РОБОТИ  ( ЗАНЯТЬ)   майстерні

3.1. Необхідно  дотримуватися чинних  правил пожежної безпеки для закладів освіти.

3.2.- зберігання фільмокопій, діапозитивів, слайдів, магніт­них стрічок та інш. має  здійснюватися у спеціально виді­лених для цієї мети приміщеннях;

3.3.- забороняється складати обрізки та шматки кіно- та фото­плівки, магнітної плівки до загальних ящиків із сміт­тям, папером та іншими матеріалами;

3.4.- забороняється приносити в майстерню   без  дозволу  вчителя та зберігати легкозаймисті, вибухові речови­ни /лак, фарба, спирт, мастило, тощо/;

3.5.- забороняється користуватись  несправними електроприладами, електро­обладнанням, а також  при пошкодженій електромережі, несправних розетках, вимикачах тощо;

3.6. Демонстрування діапозитивів, діафільмів, слайдів і кіно­фільмів з встановленням кінопроектора в майстерні  допускається при дотримані таких вимог:

а/ діапроектор, або вузькоплівковий кінопроектор встановлюється з протилежного боку від виходу з примі­щення;

 б/ під чає демонстрації присутня тільки одна група /клас/,

 в/  до роботі на кіноапаратурі допускаються лише особи, що мають кваліфікаційне посвідчення кіномеханіка, встановленого зразка, а також талон з техніки пожеж­ної безпеки виданий місцевими органами кінофікації та держпожнагляду

    3.7.  При користуванні  , електронагрівальними приладами необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки.

    3.8. Не допускається влаштування  тимчасових електропроводок з порушенням діючих Правил

   3.9.  . У приміщеннях   майстерні   ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

       - застосовувати    вiдкритий    вогонь (гасовi лiхтарi, свiчки,   бенгальськi вогнi);

       - користуватися електронагрiвальними приладами (електро­­­кип'ятильниками, електропрасками, обiгрiвачами з  вiдкритою спiраллю   тощо) за винятком спецiально обладнаних примiщень, мiсць;

       - використовувати легкозаймистi та пальнi речовини для чищення   приладiв, обладнання тощо;

       - зберiгати на робочих мiсцях, в шафах,  залишати в кишенях   спецодягу використанi обтиральнi матерiали;

       - залишати без нагляду  ввiмкненi у мережу лiчильники,   друкарськi машинки, радiоприймачi, телевiзори, iншi електроприлади. 

       - використовувати  спалимі ставнi  на вiкнах для затемнення    примiщення;

       - обклеювати стiни i стелю шпалерами, папером;

       - зберiгати  гас,  бензин, iншi легкозаймистi та пальнi рiдини;

       - влаштовувати свiтловi ефекти iз застосуванням хiмiчних та   iнших речовин, якi можуть викликати загоряння;

       - встановлювати на дверях евакуацiйних виходiв замки та   iншi важковiдкривнi запори.

-застосовувати нестандартні нагрівальні прибори.

-         встановлювати на вікна незнімні з середини віконні металеві решітки.

-встановлювати  дзеркала на шляхах евакуації під час пожежі.

-обгортати електричні лампочки тканиною або папером.

-застосовувати для освітлення  свічки гасові лампи тощо.

-захаращувати майстерні  горючими матеріалами.

-         проводити в  майстерні   будь-які вогневі роботи при наявності дітей.

-  користуватися нестандартними плавкими запобіжниками  “жучками”.

           

                 4.  ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ  РОБОТИ (НАВЧАННЯ)

4.1.  прибрати з робочого місця всі горючі матеріали.

4.2.  вимкнути всі нагрівальні   та інші електроприлади.

                 5. ДІЇ  В  ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ 

 5.1. Загоряння в майстерні  слiд вiдразу   лiквiдувати.

            У разi виникнення пожежi необхiдно:

       - повiдомити пожежну охорону (тел.9-01);

       - вжити заходiв щодо евакуацiї дiтей з примiщення;

       - вимкнути електромережу.

    Легкозаймистi та горючi рiдини i електропроводку необхiдно гасити   пiском, вогнетривким покривалом, порошковими вогнегасниками;   знеструмлену електропроводку можна гасити водою або будь-якими   наявними вогнегасниками. 

            Iнструкцiю склав:

               ПОГОДЖЕНО:

Організація навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх навчальних закладах

                         Додаток

до листа МОН України

від 16.06 2014 р. № 1/9-319

Організація навчання і перевірки знань,

проведення інструктажів з питань охорони праці,

безпеки життєдіяльності

в загальноосвітніх навчальних закладах

Методичні матеріали

Методичні матеріали розроблені на допомогу загальноосвітнім навчальним закладам (далі – навчальні заклади) усіх типів та форм власності у проведенні навчання і перевірки знань з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу та з метою приведення нормативно-правових актів з охорони праці, що діють у галузі освіти, у відповідність до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005   № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (зі змінами) (далі – Типове положення).

                            1. Загальні положення

1.1. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності (далі – ОП та БЖД) учасників навчально-виховного процесу в навчальних закладах проводяться відповідно до Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 за № 806/12680 (зі змінами) (далі – Положення про навчання) та Положення  про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 № 563, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.11.2001 за № 969/6160 (зі змінами).

1.2. Навчання і перевірка знань з  ОП працівників навчальних закладів проводиться з урахуванням Типового положення.

1.3. У навчальних закладах галузі освіти і науки поряд з навчанням з ОП проводиться навчання і перевірка знань з питань БЖД - комплексної системи знань про захищеність життя і діяльності особистості, суспільства та життєвого середовища від небезпечних факторів природного і штучного характеру.

1.4. Методичне забезпечення навчання і перевірки знань з ОП та БЖД сприятиме поліпшенню профілактичної роботи щодо безпеки навчання і праці.

1.5. Керівники навчальних закладів, їх заступники, відповідальні за охорону праці та безпеку життєдіяльності, а також працівники, які проводять інструктажі з учнями з ОП (майстри, інструктори трудового навчання, учителі трудового навчання) та БЖД (учителі фізики, хімії, біології, інформатики, фізичного виховання, керівники гуртків тощо), проходять навчання і перевірку знань з ОП та БЖД на базі методичних підрозділів органів управління освітою, яким підпорядкований навчальний заклад. За наявності фінансування навчальний заклад може організовувати навчання зазначених вище категорій працівників у регіональних навчальних закладах післядипломної педагогічної освіти. Програма навчання з ОП та БЖД затверджується наказами керівників відповідних установ.

Усі інші працівники проходять навчання з ОП та БЖД в навчальних закладах за місцем роботи за програмами, що затверджені керівниками навчальних закладів.

1.6. Працівники, до службових обов’язків яких входить робота підвищеної небезпеки (електрики, сантехніки тощо), при прийнятті на роботу проходять спеціальне навчання та перевірку знань з ОП стосовно конкретних виробничих умов, періодична перевірка їх знань проводиться в терміни, що зазначені у відповідних нормативно-правових актах, але не рідше одного разу на рік.

1.7. У навчальних закладах, що надають загальну середню освіту, навчання учнів з питань охорони життя, здоров’я, пожежної, радіаційної безпеки, попередження побутового травматизму тощо здійснюється під час вивчення предмета «Основи здоров’я». Обсяги, зміст навчання та форми перевірки знань учнів визначаються відповідними навчальними планами і програмами.

1.8. Навчання учнів вимогам безпеки та правил поведінки під час навчально-виховного процесу та у повсякденному житті проводиться також у вигляді інструктажів з ОП та БЖД.

2. Організація навчання, перевірки знань з ОП та БЖД працівників

2.1. Організація навчання працівників з ОП та БЖД покладається на заступника керівника навчального закладу, відповідального за роботу з охорони праці.

2.2. Терміни проведення навчання та перевірки знань, програма навчання, склад комісії з перевірки знань з ОП та БЖД затверджується наказом керівника навчального закладу.

2.3. Перевірка знань працівників з ОП та БЖД проводиться у формі усного опитування (за білетами), тестування за допомогою технічних засобів (авто-екзаменатори, комп’ютери, модульні тести тощо), за допомогою письмових творчих робіт за тематикою ОП та БЖД.

2.4. Особи, які показали незадовільні знання, повинні пройти повторне навчання і  перевірку знань протягом місяця.

Навчання і перевірка знань з ОП та БЖД працівників

Види навчання, перевірки знань		Хто проводить навчання, перевірку знань		Оформленнянавчання, перевірки знань	Періодичність проведення
Навчання з питань ОП та БЖД
1. Проведення навчання у вигляді лекцій, семінарів, самопідготовка з питань ОП та БЖД 2. Спеціальне навчання і перевірка знань працівників, що зайняті на роботах підвищеної небезпеки		Інженер з охорони праці або особа, на яку покладено  обов’язки проведення навчання наказом керівника Спеціалізовані установи, які зареєстровані в органах державного нагляду за охороною праці		Графік проведення навчання, затверджений наказом керівника навчального закладу Свідоцтво (диплом) про спеціальне навчання	Усі працівники - один раз на три роки з ОП та БЖД. Відповідно до нормативно-правових документів, але не рідше одного разу на рік
Перевірка  знань з  ОП та БЖД
Тестування, залік або іспит (у вигляді письмового або усного опитування)	Комісія з перевірки знань, затверджена наказом керівника навчального закладу		Протокол засідання комісії з перевірки знань		Один раз на три роки після закінчення навчання

3. Проведення інструктажів з питань охорони праці  з працівниками

3.1. Проведення інструктажів з питань охорони праці з працівниками навчальних закладів проводиться відповідно до Типового положення.

3.1.1. Вступний інструктаж з охорони праці з працівниками проводиться до початку роботи в навчальному закладі.

Реєстрація вступного інструктажу з охорони праці проводиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з працівниками (додаток 1).

3.1.2. Усі інші інструктажі з охорони праці з працівниками  – повторний, позаплановий, цільовий проводяться відповідно до Типового положення і реєструються в спеціальному журналі, що зберігається у особи, на яку наказом керівника навчального закладу покладено обов’язки відповідального за проведення інструктажів з охорони праці (додаток 2).

4. Проведення інструктажів з питань БЖД  з учнями

4.1. Інструктажі з БЖД проводяться відповідно до Положення про навчання з метою набуття навичок застосовувати знання у практичному житті, їх програми містять питання особистої безпеки та безпеки оточуючих згідно з напрямом проведення заходів, розробляються безпосередніми керівниками робіт або заходів і не вимагають обов’язкових інструкцій з БЖД. Такі інструктажі можна проводить у вигляді інформацій про небезпеки, лекцій, бесід з наступною перевіркою навичок, ігрових тренінгів тощо. У кожному конкретному випадку вчитель, майстер (інструктор) або особа, яка проводить інструктаж з БЖД, обирає свої методи, форми і засоби проведення таких інструктажів.

4.2. Програми вступного та первинного інструктажів затверджуються керівником навчального закладу.

Вид інструктажу з БЖД	Коли проводиться	Посада особи, яка проводить навчання, перевірку знань	Реєстрація (оформлення) інструктажу
Вступний інструктаж	На початку навчального року; при зарахуванні (оформленні) учня до навчального закладу	Класні керівники	На окремій сторінці журналу обліку навчальних занять
Первинний інструктаж	На початку навчального року перед початком занять у кожному кабінеті, лабораторії, спортзалі тощо; перед початком канікул;	Учителі-предметники, класні керівники, керівники гуртків	Журнал реєстрації інструктажів з БЖД
	перед виконанням кожного завдання, пов’язаного з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, на початку уроку, заняття, лабораторної, практичної роботи тощо	Учителі-предметники, керівники гуртків	Журнал обліку навчальних занять на сторінці навчального предмета в розділі про запис змісту уроку, заняття
Позаплановий інструктаж	У разі порушення вимог нормативно-правових актів, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо; при зміні умов виконання навчальних завдань (лабораторних, практичних  робіт тощо); у разі скоєння нещасних випадків за межами навчального закладу	Учителі- предметники, класні керівники, керівники гуртків	Журнал реєстрації інструктажів з БЖД
Цільовий інструктаж	При організації позанавчальних заходів (олімпіади, турніри з предметів, екскурсії, туристичні походи, спортивні змагання тощо), під час проведення громадських, позанавчальних робіт (прибирання територій, приміщень, науково-дослідна робота на навчально-дослідній ділянці тощо)	Учителі- предметники, класні керівники, керівники гуртків	Журнал реєстрації інструктажів з БЖД

4.3. Реєстрація вступного інструктажу з БЖД проводиться у журналі обліку навчальних занять за рекомендованою формою, що наведена в       додатку 3.

4.4. Реєстрація інструктажів з БЖД (первинний, позаплановий, цільовий) проводиться в окремому журналі, що зберігається у кожному кабінеті, лабораторії, спортзалі та іншому навчальному місці (додаток 4).

5. Проведення інструктажів з охорони праці з учнями

5.1. Інструктажі з охорони праці з учнями проводяться:

вступний - перед початком занять з трудового навчання в навчальній майстерні, кабінеті виробничого навчання, лабораторії  навчального закладу або у разі екскурсії на виробництво;

первинний на робочому місці – на першому занятті з трудового навчання на початку навчального року;

первинний перед виконанням навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо;

позаплановий - при порушенні учнями вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо.

5.2. Інструктажі з охорони праці в навчальному закладі проводить керівник робіт – вчитель трудового навчання, майстер (інструктор) виробничого навчання.

5.3. Реєстрація інструктажів з питань охорони праці з учнями проводиться:

вступний, первинний на робочому місці та позаплановий - у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 2), який зберігається у кожній лабораторії, кабінеті виробничого навчання, майстерні навчального закладу, де проводиться трудове навчання;

первинний перед виконанням навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо, – у журналі обліку навчальних занять на сторінці про запис теми уроку з трудового навчання.

5.4. Первинний на робочому місці, позаплановий інструктажі з охорони праці завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці особою, яка проводила інструктаж.

У навчальному закладі необхідно мати:

журнал реєстрації вступного інструктажу з охорони праці для працівників (додаток 1);

журнал реєстрації інструктажів з охорони праці на робочому місці (первинний, повторний, позаплановий, цільовий) для працівників;

журнал реєстрації інструктажів з охорони праці (вступний, первинний, позаплановий) для учнів у кожному кабінеті, лабораторії, майстерні (додаток 2), де проводиться трудове навчання;

журнал реєстрації інструктажів з БЖД з учнями (первинний, позаплановий, цільовий) у кожному кабінеті, лабораторії, спортзалі тощо.

Додаток 1                Титульний аркуш журналу

 ________________________________________________________________                                                                                                                                                                                                         (навчальний заклад)

ЖУРНАЛ

реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці з працівниками

                                                           Розпочато "___"_______________20___ р.

                                                           Закінчено "___"________________20___ р.

№ з/п	Дата прове-дення інструк-тажу	Прізвище, ім'я, по батькові особи, яку інструктують	Професія, посада особи, яку інструктують, її вік	Назва виробничого підрозділу (група, клас, гурток, відділ тощо), до якого приймається особа, що інструктується	Прізвище, ініціали, посада особи, яка інструктує	Підписи
						особи, яку інструк-тують	особи, яка інструк-тує
1	2	3	4	5	6	7	8
				Додаток 2                            Титульний аркуш журналу

ЖУРНАЛ

реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці

(для працівників і учнів)

 ____________________________________________________________________                         

                                               (лабораторія, майстерня тощо)

Розпочато "___"_______________20___ р.

Закінчено "___"_______________20___ р.

№ з/п	Дата прове-дення інструк-тажу	Прізвище, ініціали особи, яку інструк-тують	Професія, посада особи, яку інструк-тують	Вид інструк-тажу (первинний, повторний, позаплано-вий, цільовий), назва та номер інструкції	Причина проведення позапла-нового або цільового інструктажу	Прізвище, ініціали особи, яка інструк- тує та перевіряє знання	Підписи
							особи, яку інструк-тують	особи, яка інструк-тує
1	2	3	4	5	6	7	8	9

Учні розписуються у журналі інструктажу, починаючи з 9-го класу (14 років)

Додаток 3                 

Рекомендована форма

сторінки журналу

обліку навчальних занять

РЕЄСТРАЦІЯ

вступного інструктажу з безпеки життєдіяльності

для учнів у журналі обліку навчальних занять

№ з/п	Прізвище, ім’я, по батькові  особи, яку інструктують	Дата проведення інструктажу	Прізвище ім’я, по батькові  особи, яка проводила інструктаж	Підписи
				особи, яка проводила інструктаж	особи, яку інструктують
1	2	3	4	5	6

Учні розписуються у журналі інструктажу, починаючи з 9-го класу (14 років)

Додаток 4                      Рекомендована форма

                                                                                   Розпочато: ___________20   р.

                                                                       Закінчено: ____________20   р.

Журнал

реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів

з безпеки життєдіяльності для учнів

_____________________________________________

(кабінет, лабораторія, майстерня, спортзал тощо)

№ з/п	Прізвище, ім’я  та  по батькові  особи, яку інструктують	Дата прове-дення інструк-тажу	Клас, група	Назва  інструктажу, назва  інструкції	Прізвище, ім’я  та  по батькові, посада особи, яка проводила інструктаж	Підпис  особи,  яка  проводила інструктаж	Підпис  особи,  яку  інструк-тують
1	2	3	4	5	6	7	8

Учні   розписуються  у  журналі  інструктажу, починаючи  з  9-го  класу (14 років)